Ініціатором проекту стала Едіт Мозіманн зі Штеффісбурга. «На початку війни в Україні я побачила фотографію новонародженої дитини у військовому одязі і сказала собі, що це неприпустимо». Тож без зайвих слів вона організувала жінок для в'язання дитячого одягу.
Пані Едіт не залишилася байдужою і запитала себе, що я можу зробити. Так вона почала в'язати одяг для українських дітей, які постраждали від війни. Едіт звернулася до всього свого кола близьких родичів і знайомих, роздала по сусідніх квартирах листівки з проханням допомогти з вовною і пошуком в'язальниць. Поступово 14 жінок зорганізувалися. Після виступу на радіо SRF Едіт отримала багато пожертвувань вовни, і кількість жінок, які в'язали, зросла до понад 30.
Речі, які в'яжуть ці жінки, сповнені любові та співчуття. Діти та їхні матері відчувають це, коли отримують в'язані речі. У них на очах з'являються сльози радості і вдячності, бо вони розуміють, що світ про них не забув, що хтось далеко у Швейцарії думає про них і піклується про них.
Коли я чую, як передають речі, у мене мурашки по шкірі і сльози вдячності навертаються на очі.
Велике, велике дякую і низький поклін вам, дорогі жінки, від усієї нашої команди SWITLO.
Comments